Аграрний бюлетень

17 червня 1994 року в м.Парижі (Франція), була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням та посухами, яка набрала чинності 26 грудня 1996 року

З того часу 17  червня відзначається людством, як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.

Один із найзагрозливіших, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності є розширення опустелювання, падіння, повне знищення біологічного потенціалу Землі, що приводить до умов, аналогічних умовам природної пустелі. Україна приєдналась до Конвенції (Закон від 04 липня 2002 року №61-IV) у 2002 році. Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони, до якої відноситься і територія Запорізької області.

На сьогоднішній день земельний фонд Запорізької області становить 2718,290 тис. га, з них: 2297,897 тис. га (84,5%) займають сільськогосподарські землі, у тому числі: 2241,615 тис. га – сільськогосподарські угіддя (82,5%) ( з них рілля – 1903,577 тис. га); 119,294 тис. га (4,4%) – займають ліси та інші лісовкриті площі; 174,94 тис. га (6,4%) – займають землі водного фонду. Таким чином, в області найбільшу питому вагу займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель.

До причин опустелювання на нашій території слід віднести такі фактори як:

– Водний дефіцит. Відсутність потрібної кількості грунтових вод для забезпечення норм водного балансу для різних видів рослинності і сільськогосподарських культур.

– Тривала посуха. Спровокована змінами в кліматі, засуха впливає на екосистему в цілому. Процес опустелювання в такому випадку прискорюється.

– Кліматична аридизация. Надмірне пониження вологості повітря через збільшення температури і низького рівня опадів.

– Вирубка полізахистних смуг та лісів. Через зменшення лісових насаджень змінюється баланс вологи, тому не відбувається поступового танення снігу і збереження вологи в грунті.

– Соленакопичення та вітряний клімат. Через вітер, який переносить породи, відкриваються більш глибокі шари грунту. Соленакопление може бути викликано техногенною діяльністю. Відходи шахт, фабрик і металургійних заводів зазвичай накопичуються в ярах і низинах. Звідти з грунтовими водами хімічні речовини потрапляють в грунт.

– Господарська освоєність земельного фонду. Надмірне осушення дрібних водойм для зрошення угідь і для підтримки рибних господарств призводить до опустелювання. Порушується водний баланс регіону, і це приводить або до осушенню грунту, або до підвищення рівня солей. Також сприяє осушенню грунту вирощування надмірно вологолюбних культур. На їх зрошення потрібно витрачати куди більшу кількість води. Багато фермерів ігнорують обовязкові терміни поклади земель, при яких шар чорнозему відновлюється, і грунт стає знову родючою. Постійна експлуатація родючих грунтів призводить до виснаження грунту і ерозії. Така господарська освоєність земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони і відтворення, як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, призвела до прогресуючої деградації земель.

На території Запорізької області площа сільськогосподарських угідь, які в першу чергу потребують консервації 76,45805 тис. га, з них: 55,0132тис. га – деградовані, 21,4449 тис. га – малопродуктивні. Основні підприємства, що порушують землі області, це гірничо-збагачувальні комбінати, які проводять розробку корисних копалин відкритим способом та шахти. В результаті їх господарської діяльності на території Запорізької області порушено 2,2455 тис. га земель, з них відпрацьовано і підлягає рекультивації 0,704 тис. га. Найбільші площі відпрацьованих земель знаходяться у Василівському районі – 0,265тис.га, Пологівському – 0,083тис.га, Чернігівському – 0,075 тис.га, на території міста Запоріжжя – 0,074 тис. га.

Протягом останніх років не в повній мірі виконуються положення ст. 166 Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону земель» щодо рекультивації порушених земель. Одною з важливих проблем є відсутність схем землеустрою із техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель, що в значній мірі не дає можливості забезпечити планомірність і максимальну ефективність здійснення відповідних охоронних заходів.

На теперішній час необхідно вирішити проблему створення системи протиерозійного і протипаводкового захисту з урахуванням необхідності охорони екосистеми, природних ландшафтів та об’єктів культурної спадщини.

На сьогодні втрачена можливість застосування проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території, що в кінцевому результаті призвело до масового порушення сівозмін, ґрунтозахисних систем землеробства. Тому постала необхідність впровадження екологічно й економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства, адаптованих до місцевих умов, уведення науково обґрунтованих ґрунтозахисних сівозмін, елементів землеробства, прогресивних технологій збереження та відтворення родючості ґрунтів.

Ще одним аспектом, який необхідно вирішувати і який є важливим елементом використання й охорони земель є розробка робочих проектів землеустрою, реалізація (впровадження) яких забезпечить поліпшення стану земель усіх категорій і природного довкілля, врегулює господарську та інші види діяльності у сфері збереження і раціонального використання земель в регіоні.

З метою вирішення вищезазначених проблем, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р затверджено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням та визначено завдання та заходи.

У результаті виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням планується досягти таких стратегічних цілей:

– покращення стану уражених екосистем, запобігання поширенню деградації земель та опустелювання;

– покращення умов життя населення уражених територій, у тому числі шляхом створення нових робочих місць;

– збереження і відновлення біорізноманіття, зменшення обсягу викидів парникових газів, адаптація до змін клімату завдяки здійсненню заходів з охорони і невиснажливого використання земельних та інших природних ресурсів, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;

– мобілізація додаткових ресурсів для боротьби з деградацією земель та опустелюванням, у тому числі шляхом налагодження ефективного партнерства між національними і міжнародними суб’єктами.

Цілком зрозуміло, що природа не в змозі нескінченно пробачати помилок людини. Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою – чудова нагода ще раз серьйозно замислитись над проблемами збереження і відтворення родючості українських земель.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області