Аграрний бюлетень

Єдине спеціалізоване видання в Запорізькій області

 
 

Підготовка пасік до зимівлі: поради ветеринарів

Опубликовать в twitter.com Опубликовать в своем блоге livejournal.com 0QIDUJjuAeI 2015 > Вересень > 29 Агро-новини; , , , .
Постійна адреса.

Майбутнє бджільництва неможливе без створення стійкого епізоотичного благополуччя пасік. Для запобігання занесення хвороб на пасіки необхідно суворо дотримуватись ветеринарно-санітарних вимог при догляді та годівлі бджіл, робити своєчасну профілактику для оздоровлення бджолиних сімей.

 

Профілактика — це комплекс науково обґрунтованих господарських, ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню хвороб, підвищенню стійкості бджіл проти них.

Комплекс основних ветеринарно-санітарних заходів зокрема включає:

– вивчення епізоотичної ситуації на пасіці, клінічне обстеження, відбір патологічного матеріалу для постановки діагнозу;

– ревізія всіх бджолиних сімей пасіки, із проведенням диференційної діагностики інфекційних хвороб та визначенням ступеня ураження сімей бджіл збудниками хвороб;

– постановка діагнозу та проведення карантинних заходів (під час захворювання на американський гнилець);

– проведення організаційно-господарських, технологічних та зоотехнічних заходів профілактики хвороб бджіл протягом усього року;

– дезінфекція вуликів, стільників та іншого реманенту з використанням дезінфектантів і застосування лікарських засобів згідно з настановою щодо їх використання при виникненні захворювання.

 

Від якості бджолиної зимівлі, значною мірою залежить їхня продуктивність у наступному сезоні. Саме взимку вони слабшають, іноді гинуть. Успішною вважають зимівлю, коли сім’ї не тільки зберігаються до весни як біологічні одиниці, а залишаються здоровими, сильними, життєздатними, енергійно вирощують, розплід й розвиваються.

 

В природних умовах бджоли починають готуватись до зими ще влітку, заготовляючи достатню кількість корму (меду і пилку) й складаючи його у верхній частині стільників. У кінці сезону в сім’ях виводиться осіннє покоління бджіл. Не виснажені збиранням і переробкою нектару, годівлею личинок, маючи в своєму тілі запас білка, жиру та глікогену, вони здатні витримувати тривалу зиму і вирощувати розплід навесні.

Наприкінці  літа для визначення стану сімей бджіл проводиться детальна перевірка пасік. У практиці бджільництва вона відома- як головна осіння ревізія пасік. Розбираючи гнізда, визначають силу сімей, кількість рамок у вулику, наявність та якість , запаси меду й перги, загальний стан гнізд.

 

Важливе значення у підготовці до зимівлі ,має створення оптимальних умов для нормальної життєдіяльності бджолосімей. Бджоли краще зимують у підземних зимівниках, де стабільно підтримується температура в межах від 0 до +2°С  і відносна вологість повітря – 75 – 85%.   При зайвій вологості зимівника його, перед постановкою вуликів необхідно провітрювати протягом 2 – 3 тижнів. Надмірно сухі зимівники навпаки зволожують, викопуючи в підлозі невеликі отвори і заливаючи їх водою.

Зимівники що промерзають ретельно утеплюють зверху шлаковатою або іншими негорючими матеріалами. Всі типи зимівників обов’язково повинні мати добре регульовану систему вентиляції.

Важливою деталлю при підготовці до зимівлі є санітарно – профілактична обробка  бджолиних сімей в місцях розповсюдження інфекційних та інвазійних захворювань. У цей період бджіл лікують від вароатозу, акарапідозу, нозематозу, браульозу і т. д.

Після складання гнізда на зиму сім’ї обробляються акарицидним    препаратом, а після виходу останнього розплоду (у другій половині вересня) бджолині сім’ї піддають термічній обробці.

Вароатоз (варооз) – найбільш поширене і небезпечне захворювання бджіл. Невипадково для профілактики і лікування вароатозу запропоновано понад 100 препаратів. Користуватися слід лише тими з них, які затверджені інструкціями та зареєстровані в Україні. Перш за все слід регулярно     застосовувати зоотехнічні способи зниження вароатозної інвазії. До них належать такі:  формування безросплідних відводків, використання придонних кліщових пасток, наприклад жирових, використання вуликів з сітчастими піддонами.

Для знищення кліща вароа необхідно забезпечувати у вулику стабільну та постійну концентрацію лікувального акарицидного препарату протягом 21-25 діб.

Цього можна досягти, використовуючи препарат фумісан восени після відкачки меду. Смужку підвішують у середній частині між рамочного простору вулика.  При наявності розплоду вона повинна залишатися в родині до 25 діб, при відсутності – досить 2-3 днів. Для лікування родин силою до 8 вуличок досить однієї смужки, для більших родин – по 1 смужці на кожні 8 рамок.

Широко використовують для боротьби з вараотозом препарат біпін, який є системним і контактним акарицидом. Родини обробляють восени при мінімальній кількості розплоду й у період формування клубу при температурі зовнішнього повітря не нижче нуль градусів.

Обробку проводять, поливаючи бджіл у міжрамочних просторах дрібними краплями робочою емульсією препарату двічі з інтервалом в 7 днів.

Рекомендують першу обробку проводити відразу після закінчення медозбору й відкачки меду; другу – перед постановкою вуликів на зимівлю.

Не слід лікувати цим препаратом родини силою менш 4-5 вуличок. Не можна допускати передозування біпіну, тому що він ставиться до препаратів з низьким коефіцієнтом безпеки.

Для профілактики нозематозу при підгодівлі бджіл в цукровий сироп додають фумагилін – ДЦГ або фуміділ – Б з розрахунку на 1 літр готового сиропу  25 мг (наприклад, для сірої гірської кавказької породи).

Зберігання кількості бджолиних сімей, їхньої сили й енергії під час зимівлі сприяє прискореному розвитку сімей навесні, ефективному запиленню садів і ягідників, одержанню більш раннього приросту сімей і підвищує їх продуктивність.

 

 

Відгуки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


© Аграрний бюлетень 2014 Про нас Контакти Яндекс.Метрика