Аграрний бюлетень

Єдине спеціалізоване видання в Запорізькій області

 
 

Архів теґу: кизил

3

Як токмацький бізнесмен творить дива – на полях, в садах і в суспільних справах

12.08.2015 Агро-новини, Агро-експедиції , , ,

Третій день нашої Агро-експедиції суттєво відрізнявся від попередніх. Адже ми їхали побачити не лише фермерське господарство «Токмацьке-2010», яке успішно займається вирощуванням зернових та олійних культур, але й справжнє диво – найбільший у світі кизиловий сад.

Біля воріт нас зустрічає керівник фермерського господарства Сергій Ольшанський. І не квапиться хвалитися досягненнями (а досягнення чималі, і, як виявилося пізніше,насправді унікальні – прим. ред.) перед знімальною групою, а відразу говорить про нагальні проблеми, з якими йде боротьба день за днем.

1 «Я хочу розповісти про проблему одноосібників – щоб ви самі побачили різницю в культурі землеробства у нормального фермера-орендаря і варварське ставлення до землі одноосібників, які землю не обробляють, не дотримуються сівозміни, не розраховуються з пайовиками – вбивають, знищують наше природне багатство», – говорить Сергій Ольшанський.

Проблема одноосібників стоїть гостро не лише в Токмацькому районі, але й по всій Україні. Існують ті, хто веде тіньовий бізнес, не сплачують податки і справді вбивають родючі чорноземи, не маючи достатніх знань в землеробстві, і, що найголовніше – культури поводження із землею. А хто і що страждає від цього – нам розповів голова Токмацької райадміністрації Гурам Джіоєв.

«Система земельного законодавства сьогодні не опрацьована належним чином – це біда українського фермера. Землею розпоряджається Держземагенство, де не знають справжньої ситуації в районах. Необхідно передати землю в розпорядження районним адміністраціям або місцевим громадам, голови яких особисто знають фермерів, ставлення до справи, і можуть вирішити, кому передати цю землю, щоб вона приносила користь людям, бюджету і в цілому країні, а не знищувалася. Якщо агрофірма працює прозоро, як, наприклад, “Токмацьке-2010”, то створюються робочі місця, платяться податки і вирішуються соціальні питання», – впевнений посадовець.

IMG_9898Наша експедиція їде до села Нового, в якому за 3,5 роки відремонтували дитячий садок, поставили дитячий майданчик – і все це за бюджет району, який формуються за рахунок податків таких відповідальних сільгоспвиробників, як Сергій Ольшанський. Податки – це наші садки, дороги, клуби – благополуччя і розвиток українських сіл.

 «Зараз у дитсадку новий гральний майданчик, отримали нові дитячі меблі – ліжечка, столи, ігрову стінку – збираємо. Позавчора нам підключили Інтернет. Готуємося до першого вересня», – розповідають співробітники.

Після дитячого садка вирушаємо на поля «Токмацького-2010», де на 3000 га землі вирощують пшеницю, ячмінь, соняшник, і постійно проводять експерименти, наприклад, цього року з гірчицею, яка є хорошим попередником для інших культур.

IMG_9932У господарстві великий парк техніки – це і старенький Дон, і білоруський Палессе, і новий потужний New Holland. На полях працює і трактор New Holland останньої моделі. Ґрунтообробна техніка також вся сучасна, імпортна. Але не гидують в господарстві Сергія Ольшанського і нашими вітчизняними виробниками – нещодавно придбали 2 вітчизняних сівалки.

«Пшеницю сьогодні (24 липня) закінчили збирати. В середньому врожайність 32-35 ц/га, але є поля з яких зібрали 42 ц з гектара», – каже керуючий ФК «Токмацьке-2010».

А ось історія життя й шлях до хліборобства Сергія Ольшанського був незвичайним і складним. Керівник прийшов «від хліба до землі»: «Був час, коли в області не вистачало якісного хліба. Я відкрив приватну пекарню, побудували млин, забезпечивши себе борошном. Почали виробляти і макаронні вироби, і заморожені напівфабрикати. Але пізніше бізнес довелося закрити через складну конкуренцію з великими хлібозаводами, собівартість продукції яких була значно нижче».

В 2009 році Сергій Ольшанський почав керувати фермерським господарством, виступивши інвестором – виплатили борги й зарплати, розпочали нелегку роботу. Були і труднощі, і досягнення – але незважаючи ні на що – сьогодні ми бачимо красиві доглянуті урожайні поля. Але і на цьому не зупинився підприємець.

IMG_9835Диво, рівних якому немає в Україні, і, напевно, у всьому світі – кизиловий сад в селі Нове Токмацького району – 10,5 тисяч дерев на 14 гектарах. Поряд із садом пробили свердловину на 116 метрів, яка дає 12 кубів води на годину для повного забезпечення крапельного зрошування.

«Тут був покинутий сад, якому років 30. Він дістався мені у спадок, і тут зростали черешня, сливи, абрикоса, які навіть ніхто не охороняв, зрідка зривали діти. Я вирішив, що необхідно це місце привести в порядок – найняв техніку, викорчовував сад і став вивчати культури. У той час мені подарували 4 кущі кизилу, які я посадив біля свого будинку. Замислився – чи можна налагодити виробництво цієї ягоди у великих масштабах, адже це органічний і дуже корисний продукт, кизил – чемпіон по вітаміну С, якому поступається навіть чорна смородина», – ділиться Сергій Ольшанський.

Батьківщина кизилу – Кавказ, Крим, Закарпаття. Підприємець саджанці для саду знайшов у Криму, дізнався все про культуру і запросив консультанта – доктора біологічних наук, професора, ботаніка, інтродуктора, селекціонера – Клименко Світлану Валентинівну. Вже більше 50 років вона працює в Національному ботанічному саду та є автором 400 наукових робіт, у тому числі, 10 монографій. Нею створені більш, ніж 40 сортів плодових рослин. Також Світлана Валентинівна є лауреатом премії ім. В.Я. Юр’єва, Л.П. Симиренко, Н. Н. Гришко. Посадили середні і пізні сорти, які дозрівають в кінці серпня – на початку вересня. Цього року великого урожаю не чекають – дерева зовсім молоді, а в наступному планують зібрати 5 тонн. Кизиловий сад вже пройшов сертифікацію у фірмі Organic Standard Ltd, яка сертифікує органічну продукцію для європейського ринку.

IMG_9886Плани на майбутнє у Сергія Ольшанського грандіозні: «Хочемо в селі побудувати цех по переробці – варитимемо варення, робитимемо джеми, соки, компоти, адже вже зараз вся Європа цікавиться кизилом. У Мелітополі придбали вакуумний котел. Така технологія знижує температуру варіння, зберігаються всі корисні речовини і вітаміни».

Дивлячись на передове господарство, самі собою приходять думки про те, що йде відродження України. І саме такий відчайдушні новатори піднімуть наш край. Це дуже ризиковий, але правильний підхід до господарювання, адже хто перший – той завжди переможець і має максимальний успіх. Успіх не лише фінансовий, але й той, що виражається у благополуччі наших сімей, сіл і всієї країни.

Відгуки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


© Аграрний бюлетень 2014 Про нас Контакти Яндекс.Метрика